Є професіонали, готові його придумати, продати і, що найголовніше, у них знаходяться клієнти. Причому в більшості своїй це солідні люди з певною вагою в суспільстві: розіграш може бути як і дорогим, так і досить дешевим. Кожен розраховує на свої можливості та на вагу свого гаманця.
В основному, замовники не мають уявлення про те, як саме вони хотіли б розіграти друга. Тому і відповісти на питання, скільки це буде коштувати, практично неможливо. Завжди береться аванс від замовника. Ця сума потім увійде в загальний бюджет розіграшу, але є певною гарантією серйозності намірів клієнта в такому "несерйозному" ділі, надаючи клієнту економ-схему і докладний кошторис майбутнього дійства.
Вдаючи жертву
Для того, щоб визначити, що потрібно конкретному клієнтові, необхідно володіти здібностями психолога. Про "жертву" потрібно дізнатися все: звички, уподобання, характер, коло спілкування; бажано також з'ясувати, які події можуть відбутися в день розіграшу.
Як правило, в результаті народжується 2-3 ідеї, з яких клієнт вибере ту, яка йому найбільш симпатична. В основі розіграшу може лежати і досить банальна ідея. Наприклад, як показала практика, один з найпростіших і ефектних розіграшів - "інтерв'ю для преси і телебачення". Або танець стриптизерки, що з'являється з коробки.
Головне - подача! Наприклад, в День Народження до директора солідної компанії несподівано нагрянули "польські партнери" - нібито на переговори. Їх пропустила сувора охорона і пильна секретарка. Партнери існували в реальності - але в цей день, звичайно, замість них прибули актори. І понесли нісенітницю - хоч і "по-польськи", і "через перекладача". Всі спроби директора вирулити на цікавлячу його тему закінчувалися провалом - "головний" поляк говорив про своє ... Іменинник засмутився і навіть запанікував. Зрештою, поляк махнув на нього рукою і попрямував до скриньки, яку "партнери" привезли з собою ... Чи треба говорити, що в ній виявилися аж ніяк не тонни ділових паперів? А саме приємний подарунок.
От інший сценарій розіграшу: замовник каже «жертві», що він або вона може заїхати в такий-то бутік і вибрати подарунок. У магазині ж зовсім випадково проходить зйомка для реклами цього бутіка. Іменинник спокійно вибирає те, що йому потрібно, оплачує покупку (або навіть нічого не купує) і йде на вихід. І раптом виявляється, що він "вкрав" якусь дрібницю, яку знаходять у нього в сумці або в кишені. Трапляється невеликий скандал, але в підсумку нещасного таки відпускають. А ввечері в барі чи кафе, де проходить свято, замовник розіграшу виголошує тост: мовляв, всі ми любимо нашого іменинничка, але який він насправді? Тут же на екрані демонструється міні-фільм про подію в магазині. В кінці перегляду "жертва" отримує в подарунок ту річ, яку "намагалася вкрасти": "Ну, раз ти вже був готовий на все заради цих шкарпеток, я вирішив тобі їх подарувати!"Далі буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар